|
Тепер статті може редагувати кожен. Приєднуйтесь до нашої вікі-спільноти! |
Статистична задача рішення зі спостереженням
[ред.] Задача рішення зі спостереженням (статистична задача рішення).
1 - ω ∈ Ω
2 - y=f1(ω , ζ)
y=f2(C, χ), χ- з перешкодами
Опишемо таку ситуацію:
Генрі форд має успішну автомобільну компанію.
Його автомобілі вже завоювали американський ринок, але зараз він хоче завоювати ринок автомобілів в Європі.
Що потрібно для цього? Неодмінно щось нове, те на що поведуться Європейці.
Єдиний його серйозний конкурент – компанія Renault.
Отже як поступити? Зазвичай вгадати, чого хочуть європейці, та випередити своїх конкурентів.
Тобто: прийняти рішення d1, при значенні невідомий параметр ω і отримати результат (наслідок) с1.
А можна поступити інакше: Поставити експеримент y1, який зменшить значення ризику (уточнити значення невідомого параметру ω). Експеримент полягає в наступному: Генрі Форд таємно посилає до Парижу свою людину. Ця людина якось спілкуватиметься з головним інженером Рено та за чаркою обережно дізнається, які ж все-таки новинки побачать європейці в новому автомобілі.
Стверджується, що ризик ρ при спостереженні завжди менший, або принаймні дорівнює ризикові без експерименту.
ρ((ω/y),d) ≤ ρ(ω ,d)
Приклад 2 Експеримент Y – це величина, яка показує приблизне значення розподілу величини ω.
ξ - розподіл величини ω
Наприклад:
Ми їдемо в машині, маємо прийняти рішення: чи потрібно на даний момент часу заправити машину.
Невідома величина: ω – кількість бензину у баку (бак майже пустий або бензину трохи менше половини).
Значення апарату: y0 –бак порожній y1-бак напівпорожній y2 –бак повний.
Ми звичайно просто можемо прийняти рішення: заправитись зараз, або до наступної заправки.
Але ми маємо апарат що міряє значення об’єму бензину.
Всі апарати недосконалі, і цей показує своє значення з певною похибкою, та ще машину трусить, тому він показує що бак напівпорожній (ω2) – ймовірність цього (припустимо 70 відсотків).
Та можливо апарат бреше – тобто повністю порожній бак (ω1) – ймовірність (1- ξ) 30 відсотків.
Тобто: Y-значення стрілки апарату, ω-фактичний об’єм бензину.
[ред.] Байєсівська вирішуюча функція. δ
δ(ω,y) - aле фактично залежить від y, фіксуючи її отримуємо величину d:
δ | y1 | y2 ---------------------- δ1 | d1 | d1 δ2 | d1 | d2 δ3 | d2 | d1 δ4 | d2 | d2
Тобто, δ така вирішуюча функція, яка кожному спостереженню yi співставляє єдине значення d.
Наприклад:
δ1(y1)=d1
або:
δ4(y2)=d2
